Алкоголь і депресія: що з’являється першим?
Коротка відповідь: Алкоголь і депресія впливають одне на одного в обидва боки: депресія може підштовхувати до випивки як до самолікування, а алкоголь спричиняє депресію через порушення роботи серотоніну, збій осі гіпоталамус — гіпофіз — надниркові залози і нейрозапалення. Для більшості людей, які п’ють багато, алкоголь — і симптом, і причина. Щоб розібратися, що було першим, часто потрібен період тверезості.
Небагато запитань про психічне здоров’я й алкоголь звучать частіше, ніж це: у мене була депресія ще до того, як я почав багато пити, чи це випивка зробила мене депресивним? Наука підказує, що відповідь часто «і те, і те», і що цей зв’язок більше схожий на замкнене коло, ніж на однобічну причину й наслідок.
Як алкоголь спричиняє депресію: механізми
З погляду фармакології алкоголь належить до депресантів центральної нервової системи — не в психологічному сенсі, що він викликає смуток, а в неврологічному: він сповільнює роботу нейронів. З часом ця різниця зникає: неврологічні наслідки тривалого вживання алкоголю стабільно викликають і підтримують депресію.
Порушення роботи серотоніну
Серотонін — нейромедіатор, ключовий для регуляції настрою, емоційної стабільності та гедонічного базового рівня, тобто того рівня добробуту, від якого коливаються емоції. Тривала дія алкоголю суттєво порушує передачу сигналів серотоніну.
Під час сп’яніння алкоголь змінює сигнали серотоніну, і це частина його короткочасного ефекту піднесення настрою. При регулярному вживанні великих кількостей ці сигнали не посилюються, а порушуються. Дослідники описують це як один із чинників тієї стійкої пласкості й безрадісності, про яку розповідають багато людей, що п’ють багато, — поряд зі змінами в системі винагороди та системі стресу, описаними нижче, для яких доказова база сильніша.
Збій осі гіпоталамус — гіпофіз — надниркові залози і кортизол
Вісь гіпоталамус — гіпофіз — надниркові залози (HPA) керує реакцією на стрес і виробленням кортизолу. Тривале вживання алкоголю розладнує цю систему так, що це тісно пов’язано з депресією.
Спершу алкоголь приглушує стресові контури мозку, а коли людина перестає пити, розганяє їх до надмірної активності. Сигнали, пов’язані зі стресом, у розширеному мигдалеподібному тілі посилюються, і виникає те, що дослідники залежностей називають гіперкатифеєю: підвищена дратівливість, тривога, дисфорія і емоційний біль.
Цей стан значною мірою збігається із симптомами депресії, і це одна з причин, чому їх так важко розрізнити, поки людина продовжує пити.
Нейрозапалення
Тривале вживання алкоголю активує мікроглію (імунні клітини мозку) і посилює сигнали нейрозапалення в усьому мозку. Нейрозапалення дедалі частіше розглядають як важливий механізм депресії — «цитокінова гіпотеза» депресії припускає, що сигнали запалення безпосередньо впливають на контури, які регулюють настрій.
Шкода, якої алкоголь завдає кишківнику, це посилює: через підвищену проникність кишківника бактеріальні продукти (ліпополісахариди, або LPS) потрапляють у кров і розпалюють запалення в печінці, мозку та тілі. Серед людей, госпіталізованих для алкогольної детоксикації, ті, у кого були ознаки підвищеної проникності кишківника й підвищений рівень LPS, також мали вищі показники депресії, тривоги та потягу.
Дофамін і ангедонія
Як уже йшлося в контексті науки про залежність, тривале вживання алкоголю пов’язане з меншою кількістю доступних дофамінових рецепторів у дослідженнях із візуалізацією мозку і зі слабшою роботою системи винагороди. Дофамін — ключовий для мотивації, пошуку задоволення і приємного очікування.
Знижений дофаміновий тонус спричиняє ангедонію — нездатність відчувати задоволення від того, що зазвичай приносить радість. Ангедонія — не просто симптом депресії; це одна з двох головних діагностичних ознак великого депресивного розладу. Багато людей, які п’ють багато, відчувають її як поступову пласкість: те, що колись було весело, більше не радує, життя здається сірим, мотивації немає.
Гіпотеза самолікування
Водночас у багатьох людей депресія справді передує випивці й підштовхує до неї. Гіпотеза самолікування — що люди п’ють, щоб упоратися з психологічним болем, — має чималу емпіричну підтримку.
Безпосередня дія алкоголю стабільно зменшує негативні емоції: він посилює дію GABA (заспокоює), пригнічує глутамат (менше прокручування думок) і тимчасово підвищує рівень дофаміну та серотоніну. Для людини в полоні депресії, тривоги чи емоційного оніміння миттєве полегшення від алкоголю — справжнє.
Проблема — нейрохімічний борг. Кожен епізод випивки, який тимчасово полегшує депресію, також:
- ще більше порушує роботу серотонінової системи
- спершу різко піднімає, а потім обвалює кортизол
- погіршує сон (саме уві сні значною мірою відбувається емоційна обробка)
- поглиблює дефіцит дофаміну в наступні години
Полегшення позичене в завтрашнього дня, з відсотками. Депресія, яку воно тимчасово притлумлює, повертається сильнішою, ніж була.
Тривалі дослідження: що насправді з’являється першим?
Великі епідеміологічні дослідження, які роками спостерігали за населенням, показали:
- Депресія та інші психічні розлади значно поширеніші серед людей із розладом, пов’язаним із вживанням алкоголю, ніж серед населення загалом
- Серед людей із великим депресивним розладом частка тих, хто протягом життя має ще й розлад, пов’язаний із вживанням алкоголю, становить від 27% до 40%, а протягом окремого року — до 22%
- Ці два стани зазвичай посилюють один одного через спільну нейробіологію, спільну генетичну вразливість і спільні стресові чинники середовища
- Шанси на одужання вищі, коли лікують і вживання алкоголю, і розлад настрою, а не щось одне
Тест тверезістю
Найпрактичніший висновок із цих досліджень: поки людина продовжує багато пити, часто неможливо точно оцінити природу й тяжкість депресії. Нейробіологічний «шум» від активного вживання — порушений серотонін, розладнаний кортизол, нестача сну, виснаження дофаміну — настільки повно збігається із симптомами депресії, що клінічно розділити їх важко.
Саме тому лікарі складають хронологію. З’ясувати, чи є психічні симптоми в періоди без алкоголю, чи їх немає, — ключовий спосіб відрізнити симптоми, викликані алкоголем, від окремого, первинного стану, а від цього, своєю чергою, залежить, яке лікування має сенс. Тривалий період без алкоголю — найінформативніший тест, який є.
Багато користувачів Rebuild описують той самий досвід: вони чекали, що тверезість буде пласкою чи безрадісною, а натомість настрій почав підніматися — не тому, що змінилися обставини їхнього життя, а тому, що алкоголь перестав тягнути нейрохімічну основу донизу. Наша безкоштовна Хронологія тверезості показує етапи, через які проходить цей період, а 30 днів без алкоголю — один зі способів провести сам тест, починаючи з будь-якої дати, яку ви оберете.
Якщо настрій дуже поганий або погіршується
Перечекати — правильний підхід для плаского, сірого відрізка, який минає, коли нервова система заспокоюється. Але це не правильний підхід для тяжкої чи поглибленої депресії. Депресія — хвороба, яку можна лікувати, і вона є відомим чинником ризику суїцидальних думок і поведінки — ризику, який вищий серед людей, що п’ють багато, незалежно від того, чи мають вони розлад, пов’язаний із вживанням алкоголю. Лікар або інший медичний фахівець допоможе розібратися, що є абстиненцією, а що потребує окремого лікування.
Якщо у вас є думки про самогубство чи самоушкодження, будь ласка, зверніться по допомогу зараз. У США 988 Suicide & Crisis Lifeline — безкоштовна конфіденційна лінія, доступна цілодобово телефоном, текстовими повідомленнями або в чаті, зокрема з питань алкоголю і наркотиків.
Джерела
- National Institute on Alcohol Abuse and Alcoholism (NIAAA). "Mental Health Issues: Alcohol Use Disorder and Common Co-occurring Conditions." https://www.niaaa.nih.gov/health-professionals-communities/core-resource-on-alcohol/mental-health-issues-alcohol-use-disorder-and-common-co-occurring-conditions
- National Institute on Alcohol Abuse and Alcoholism (NIAAA). "Neuroscience: The Brain in Addiction and Recovery." https://www.niaaa.nih.gov/health-professionals-communities/core-resource-on-alcohol/neuroscience-brain-addiction-and-recovery
- Alcohol Research: Current Reviews (NIAAA / PubMed Central). "Alcohol and Gut-Derived Inflammation." https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC5513683/
- National Institute on Alcohol Abuse and Alcoholism (NIAAA). "Support Recovery: It's a Marathon, Not a Sprint." https://www.niaaa.nih.gov/health-professionals-communities/core-resource-on-alcohol/support-recovery-its-marathon-not-sprint
- National Institute of Mental Health (NIMH). "Depression." https://www.nimh.nih.gov/health/topics/depression
- 988 Suicide & Crisis Lifeline. "988 Suicide & Crisis Lifeline." https://988lifeline.org/
Часті запитання
Чи можуть антидепресанти діяти, якщо я досі п’ю?
Це питання до лікаря, який їх призначає, і чесна відповідь така: якщо продовжувати багато пити, лікування стає складнішим. Алкоголь порушує сон, настрій і систему стресу, а клінічні рекомендації кажуть, що результати кращі, коли вживання алкоголю і депресію лікують разом, а не окремо. Ліки від розладу, пов’язаного із вживанням алкоголю, і від легкої чи помірної депресії можна почати приймати на рівні первинної медичної допомоги.
Чи частіше розлад, пов’язаний із вживанням алкоголю, трапляється в людей з депресією?
Так, і суттєво. Серед людей із великим депресивним розладом частка тих, хто протягом життя має ще й розлад, пов’язаний із вживанням алкоголю, становить від 27% до 40%. Зв’язок двобічний: депресія схиляє до випивки як до самолікування, а важке вживання викликає і підтримує депресивні стани.
Як швидко покращується настрій після відмови від алкоголю?
По-різному. Перші тижні часто минають зі зниженим настроєм, поки згасає нейрохімічний відкат абстиненції. З часом тверезість зменшує потяг і негативний настрій, а в тривалих дослідженнях такі показники, як відчуття щастя і самооцінка, спершу зазвичай трохи падають, а потім зростають приблизно з 6–12 місяців відновлення; у довшій перспективі якість життя покращується, а психологічний дистрес зменшується.
Якщо депресія була в мене ще до того, як я почав багато пити, чи допоможе тверезість?
Імовірно, так, принаймні частково. Навіть якщо спершу саме наявна депресія підштовхнула до випивки, подальше вживання алкоголю поглибило її через описані вище механізми. Тверезість не обов’язково вилікує депресію, яка була до випивки, але прибере шар депресії, спричиненої речовиною, що ліг зверху, — і тоді основний стан стане зрозумілішим і часто легше піддаватиметься лікуванню.